Запити та композиція

Ці блоки виконують виклик «запит / відповідь» і повертають керування. Для з’єднань, які залишаються відкритими, див. З’єднання та потоки.

Кожен із них прив’язаний до запиту проєкту: ви вказуєте його під час створення.

Запит HTTP

Виконує запит HTTP, GraphQL, унарний gRPC чи WebSocket за один раз.


Входи	`env` (середовище виконання), `override` (перевизначення, об’єкт)
Виходи	`response` — повна відповідь
Конфігурація	`requestId`, `label`

Вихід response несе об’єкт відповіді: статус, заголовки, тіло, час. Поставте на зв’язку селектор, щоб одразу вилучити те, що вас цікавить, — status, body.data.id.

Запит SOAP

Виконує запит SOAP.


Входи	`env`
Виходи	`response`
Конфігурація	`requestId`, `label`

Відповідь <soap:Fault> з’являється в об’єкті відповіді: перевіряйте її дією Assert, а не покладайтеся лише на статус HTTP.

Команда Redis

Виконує одиничну команду Redis на новому з’єднанні.


Входи	`env`
Виходи	`response`

Виробництво Kafka

Публікує запис Kafka.


Входи	`env`
Виходи	`response` — метадані запису: тема, партиція, зміщення

Запустити сценарій

Викликає інший сценарій проєкту — це і є механізм композиції.


Входи	по порту `param:<ім'я>` на кожен вільний параметр підсценарію
Виходи	по порту `output:<ім'я>` на кожен вихід підсценарію плюс `result`
Конфігурація	`scenarioId`, `label`

Порти виводяться наживо з підсценарію: щойно ви додасте туди параметр, порт з’явиться на тому, хто викликає.

Саме це дає змогу винести спільне: сценарій «отримати токен», який викликають п’ять інших.

Запустити сценарій «Увійти»
  ├─ param:user   ◄── Вхід
  └─ output:token ──► Задати змінну «token»

Перевизначення запиту

Чотири шари, застосовані саме в такому порядку:

запит таким, як його збережено в проєкті;
швидкий параметр, вказаний на дії;
перевизначення, введені на дії;
значення, отримане на порту перевизначення.

Отже, той самий виклик відтворюється з трьома наборами даних, без дублювання запиту.